Якими є Твої загальні знання про ІІ світову війну?

Загалом, мої знання охоплюють те, що я вивчила за всі роки у школі, а також предмети, які я вивчала в університеті. І в основному такі історії моєї прабабусі. Що я дізналася у школі? Це, безумовно, базові речі: коли війна почалася і закінчилася, хто брав у ній участь, які наслідки вона мала, питання Голокосту, єврейського населення, а також дискримінації, як німці намагалися виправдати свою політику та дії.

Як Ти вважаєш, чи знання, отримані Тобою у школі, були ґрунтовними, чи це був лише побіжний огляд теми? Чи була це важлива тема?

Гадаю, що якщо йдеться про період від початкової до середньої школи, знання передавались швидше у формі електронних уроків та відповідно до навчальної програми. У нас було кілька годин, і ми просто обговорювали цю тему. В університеті я мала можливість вибирати більш спеціалізовані предмети, які були мені цікавіші, тому я могла глибше вивчати ці предмети, але, думаю, що багато залежало від мене і того, що мене найбільше цікавило.

У якому віці була Твоя прабабуся під час війни? У якому регіоні вона тоді жила?

Їй було 10 років, коли почалася війна, і вона жила з сім’єю поблизу Тарнова, в селі Сікожице.

Тобто Твоя прабабуся була вже не дитиною, але ще не підлітком, вона була в перехідному віці? Чи вона пам’ятає щось із того часу?

Я думаю, що так, і те, що вона знає, вона завжди говорила мені та моїй сім’ї. Вона небагато пам’ятає з того періоду, і в дитинстві її не цікавили воєнні дії. Вона знала, що є конфлікт, але не заглиблювалася в цю тему. У сільській місцевості ситуація виглядала інше, ніж у місті.

Чи Твоя прабабуся ходила до школи під час війни?

Знаєш, мені важко сказати, як було зі школою, але, мабуть, ні. Бо у школі було щось на зразок тюрми.

Як виглядало життя на селі під час ІІ світової війни? Чи жителі села були свідками конфлікту?

Мені важко сказати, були ситуації, пов’язані, наприклад, з доносами на єврейське населення або з тим, що до їхнього будинку приходив хтось із німецьких солдатів. Ставалося лише щось подібне, про багато речей не було сказано, а моя бабуся знає лише деякі історії та їх фрагменти. Вона знає, що була війна, але ніколи не говорила про деякі деталі.

Чи Твоя прабабуся охоче поверталася до своїх спогадів про війну? Чи була вона готова говорити про них?

Що стосується війни, то ніколи не було проблем із поверненням до цієї теми, тому що коли ми задавали питання, моя бабуся завжди охоче на них відповідала. Насправді вона більше говорила про такі повсякденні прості речі, бо для неї це було найголовніше. Тож я не пам’ятаю, чи хтось брав участь у якій-небудь організації чи структурі. Тому вона не говорила про це, це була більше розповідь про повсякденне життя.

Чи знала Твоя прабабуся про існування концтаборів?

Звичайно, знали, бо однин з її братів загинув по дорозі до табору, але вони не дізнались про це безпосередньо, а хтось сказав їм, що така ситуація мала місце. Усвідомлення існування таборів відбулося у пізніший період війни. Я точно не пам’ятаю, у котрому році, але моя прабабуся була впевнена, що були табори і що це недобре місце.

Чи вважаєш Ти, що культивування історії ІІ світової війни – важливе?

Я вважаю, що ми повинні культивувати знання та традиції і передавати ці знання наступним поколінням. Я також думаю, що було б класно стати відкритими до історії інших країн і дозволити молодим людям дізнатися про події з Польщі, а також з інших частин світу, про те, що сталося під час війни, щоб знання просто були живими і передавалися з покоління в покоління.

Чи історію слід передавати лише як теорію, чи варто використовувати сучасні форми комунікації?

Така передача теорії потрібна, тому що ми повинні знати факти. Я думаю, що це також залежить від того, як учитель подає нам знання, але я також вважаю, що було б корисно створити міжнародні платформи, де люди могли б обмінюватися своїми знаннями та досвідом. Це також зробило б людей більш відкритими для інших і дозволило б зрозуміти іншу людину.