Спогади про батька

 А за свого батька я знаю. Він спочатку 12 років торгував у магазині, а потім 9 років працював у сільраді. І його односельчани, які були в “бандерах”, переслідували, бо казали, що він комуніст, бо чого він у сільраді робить і не хоче з ними йти. Його переслідували. Ви не знаєте, що таке бамбетель? Мама його там ховала. Потім мама його в мішок величезний зав’язувала, на дереві він сидів, ховала його поночі. А потім його зловили. Взяли кинули в підвал. Скільки там його тримали… Сестра* моя приходила з матір’ю і казала: «Віддайте мені тата!». Вони її візьмуть, вона малесенька була, посадять в калюжу.

Потім вони хотіли його застрілити, і кожен по черзі: «Ти Канарський будеш, ти Коломієць, ти Різничок. Він мені нічого не зробив. Він мені нічого не зробив». Пішли в круг, поставили пляшку горілки, випили — його відпустили. І моя мама дістала білокрів’я**. Мама померла одного року, а він другого року помер.

А мав він іще брата, який жив у Баранівці. І такий підійшов до нього Шевчук і каже: «Павле, відмір чотири кроки!». Той відміряв, і той його застрілив. То сидів у Воркуті 25 років. Потім прийшов з тюрми і казав: «За мною всюди Павло ходить», — і повішався.

Стьопа*** мені сказав, що є фотографія того дядька Павла мого, то Ганя мені принесла його фотографію. Я ходила по тих старих людях. Одна жіночка казала, що він переховував євреїв, але то не правда. А той Люба, що був в тюрмі, теж він був у “бандерах”, казав, що невинних людей більше терпіло. «І твій дядько і твій тато через те, що він на той час дуже розумною людиною був.» Я пам’ятаю, ще як колгосп був, такий Генда був, то приносили в такій торбині з матерії документи, бухгалтерію, і мій тато рішав. І дуже він був сильний художник. Дуже гарно малював. І я його не пам’ятаю! І були фотографії, але Стьопів тато їх попалив. Я собі уявляю, що він був такий, як Стьопа. Казали, що худенький, дуже був високий.

*Старша сестра Марія.

**Білокрів’я – лейкоз.

***Стьопа – племінник, син старшої сестри Ганни, Марії.

Історія про свиню

А звідки “бандерівці” тут були?

А свої місцеві були. Були патріоти. Найстрашніші були Різничок і Коломієць. Моєї мами сестра мала свиню. То була війна, чоловік був на війні. Мала свиню, і хтось їй сказав, що мають до неї прийти, забрати ту свиню. Вона вночі, кого там найняла, зарізала ту свиню, і занесла до сусідів, сховала. Ті “бандеровці” прийшли. Вона особисто то мені і Стьопові розказала. Прийшли “бандеровці” по ту свиню, а тої свині немає! А вона була в хаті закрита. То вони так гепали, в двері товкли, що всі двері поламали, шукали, де свиня поділась. Вона дуже була розумна!

Поляки та українці

А поляки і українці… То було протистояння велике. Казали, що одні других вбивали. Чи то правда чи не правда? А чого неправда? Один йшов, посадили його не мур, повішали, Задорожного такого, і так знищили. Багатьох дуже нищили колись.

А тут кого було більше: поляків чи українців?

Поляків певно… Поляків тут було дуже багато. Тут в селі немає жодної сім’ї, яка б не була помішана. Польське і українське. Тут нема такого! Моїй мами мама була полька, мого тата мама була полька, Лещин* тато був поляк. Тут де живе Петро* була ціла польська родина, вони 58-го виїхали на Польщу.

*Леся і Петро – сусіди

Спогади про цукор і німецьких солдатів

Тут в клубі була майстерня, і в тата твого діда* жили вони [німецькі солдати під час окупації]. І він дуже пам’ятає з дитинства, він був маленький, і була така піч, і там був ліжник, і там був цукор. І німець кожного разу якийсь чергував. І був один дуже добрий, брав його на руки і його сестру, та що в Полупанівці, і давав їм цукор. То він пам’ятав.

*Йдеться про дитячі спогади чоловіка Ганни, Станіслава Маршалок.

Довідка

Старий Скалат знаходиться на сході Тернопільської області по сусідству із містом Скалат. У довоєнний період ця територія знаходилася під владою Польщі. У селі проживали поляки, українці та євреї. Під час нацистської окупації усіх євреїв було вивезено спочатку до ґетто в сусідньому Скалаті, де проживала велика єврейська громада, а потім — у концтабори. Після приходу радянської влади велика кількість поляків переселилася в Польщу. У селі досі діє польський римо-католицький костел блаженного Якуба Стрепи, побудований в 1911 році, та церква святих Косми і Дем’яна, датована 17 сторіччям.