Мій дідусь народився 1939 року в місті Дельменгорст. Невдовзі після цього його батька, державного службовця, перевели до міста Орлова (тоді Орлау), на сході теперішньої Чехії. У 1945 році сім’ї довелося втекти на захід. У цьому інтерв’ю мій дідусь розповідає про своє дитинство в місті Орлова та ділиться своїми спогадами про втечу назад до Дельменгорста.
Ґерт Малеріус народився в містечку Піллау, що в Східній Пруссії. Незадовго до кінця Другої світової війни йому разом із матір’ю та братами довелося тікати до Німеччини. Він розповідає про втечу та про умови, в яких вони опинилися, коли потрапили до Німеччини.
Коли Марії було всього кілька тижнів, у світі вже спалахнула нелюдяна й жахлива Друга світова війна. Перші роки життя вона провела без батька, оскільки він критикував війну та ставлення націонал-соціалістів до євреїв, і без матері, оскільки внаслідок Другої світової війни вона захворіла на серцеву астму і замкнулася в собі. Під час одного з бомбардувань мало не загинув її старший брат.
Я взяла інтерв’ю у своєї бабусі 4 жовтня 2020 року. Вона народилася в місті Грюнберг (укр. Зелена Гура), поблизу міста Лодзь (Польща), у 1936 році. Лодзь було перейменовано на “Ліцманштадт” під час німецької окупації з 1940 по 1945 рік. Моя прабабуся, бабуся та шість братів та сестер втекли в 1945 році від Червоної Армії, яка вже підступала. Оскільки армія наздогнала їх через кілька місяців, їх відправили назад на батьківщину. Тодішні умови життя там були дуже поганими, тому в 1946 році вони знову втекли. Їх поселили в селі Лютґенроде в Нижній Саксонії. Через кілька років вони переїхали в Ессен, що в Рурському регіоні. Бабуся вийшла заміж. У неї п’ятеро дітей та вісім онуків. Зараз їй 84 роки. Ми з бабусею розмовляємо про її втечу, травми, повоєнний період та обговорюємо питання, як у її сім’ї говорили про війну після 1945 року.
Бернд Мюллер виріс у Північній Німеччині. Тут він ділиться своїми дитячими спогадами про війну та часи після неї; розповідає про роль націонал-соціалізму у своїй родині і про свого психічно хворого дідуся.
Зінаїда Ласкова народилася 21 серпня 1926 року в селі Гнилозубівка у багатодітній родині. Вона пережила Голодомор 1932-1933 рр. Прабабуся була свідком Другої світової війни. Її, 16-річну дівчину, вивезли до Німеччини. Там вона працювала спочатку на заводі, а потім у місцевій таверні, де населення любило випити пива. Після завершення війни моя прабабуся повернулася додому. Вона поверталася додому разом із полоненими концтаборів, які виглядали жахливо. Після війни вона вийшла заміж і народила трьох дітей. До кінця свого життя Зінаїда Ласкова для багатьох людей була дуже інтеліґентною, чесною і доброю.
Історія життя політв’язня радянського тоталітарного режиму, що пройшов понад 10 виправно-трудових таборів.
Усі світлини із зустрічі ув Берґен-Бельзені 18-24 березня 2018 р. в межах міжнародного молодіжного проекту “Історія починається в родині” 2017-2018 рр.
Враження учасників проекту “Історія починається в родині” від участі у молодіжному обміні у Берґен-Бельзені 18-24 березня 2018 р., Німеччина.
Я народилася під час бомбової атаки 15.02.1945 р. На жаль, моя мама була лише з однією акушеркою, тому що всі інші мешканці шукали захисту в сусідському підвалі.
Рита Альтгаузен – заступник голови німецько-ізраїльського товариства (DIG) та дочка Оскара Альтмана, який пережив погроми в Мангеймі 1938 року
Мій батько, Олівер Ягольський, розповідає про свій особистий досвід, пов’язаний з подіями Другої світової війни у своїй сім’ї. Однак, незважаючи на дослідження та спроби опрацювання інформації, багато питань залишаються без відповіді.
« [Вражаючі] ефекти насправді є питання, які виникають знову й знову. Чому боролися польські громадяни за німців під час Другої світової війни? […]. Чому польське походження необхідно було приховувати? Це все питання, які мене зараз цікавлять. На жаль, ніхто більше не може мені відповісти […]. ”
In the interview my grandfather Günter Knura tells about his experiences and about his childhood during the war.
A story of a Polish girl who at the age of fourteen had to leave the country and go to Germany to work in a farm. Despite that, she’d always stayed optimistic.
Будучи солдатом Карл Юстен пережив різні події, які залишилися на все його життя. Після школи він був змушений залишити свою сім’ю і працювати в багатьох різних місцях, у тому числі у Франції.
У короткому інтерв’ю Барбара Вицішкевич оповідає про своїх батьків та їхнє життя у Сілезії (Польща) під час Другої світової війни.
Після початку Другої світової війни Вермахт відкрив табір для військовополонених з Бельгії та Франції у дерев’яних будівлях, які знаходились за військовим полігоном коло Берґена.